Лиш злі вітри шугають, віють,
Гілля дерев колишуть, й гнуть.
Птахи співати не посміють –
Ніде ні писку вже не чуть.
Проміння сонця, хоч проб’ється,
Хоч доторкнеться до землі,
Але зігріти не вдається,
Зусилля треба чималі.
Чомусь, весна ця непривітна,
Холодна дуже і сумна.
Все відцвітає непомітно -
Не тішить зовсім нас вона.
В безлюдних вулицях теж пусто,
Лиш зрідка дехто пробіжить.
Адже сьогодні не так просто
Дні карантину пережить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873549
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2020
автор: Ольга Калина