Хто́ знає долю, коли він іще в сповитку?
Коли ще цілує матуся рожевії щічки,
Коли ще не можна їй їсти червоні порічки,
Коли з-за фіранки татусь, підморгнувши: "Ку-ку"...
Ти усміхаєшся сонцю і небу - усім!
Тобі ще не знати, кому усміхатись не треба...
Під захистом ти! І немає в матусі потреби
Будитись, допоки боги забавляють ще грім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873583
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2020
автор: Галина Яцків