Навіщо довго злитись, люди, і сердитись навіщо нам, жити не вічно з вами будем, краще сходіть у Божий Храм! Життя закінчиться раптово, свічка його згорить дотла, не ображайтеся панове, і не носіть у серці зла! Телефонуйте, зустрічайтесь, даруйте радість і тепло, пробачте всім і посміхайтесь, щоб потім пізно не було!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873606
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.04.2020
автор: Олег Князь