На цвинтарі

Хрести  сіріють  невисокі,
Шатром  жалОбним  –  небеса…
Тут  Пам’ять  ходить  чорноока
І  спогад  болем  воскреса.
Тут  спочивають  серед  тиші
Під  брунькоцвітами  бузків
Найближчі,  любі,  найрідніші  -
Оті,  хто  істинно  любив.
В  житті  пізнали  праці  втому,
Плекали,  гріли  дітлахів…
З  гостин  життя  пішли  додому  –
У  вічний  сон  –  поміж  бузків.
Могилам  рідним  уклонюся,
І  запалю  живу  свічу,
І  щиро  Богу  помолюся,
Сльозою  серце  обпечу…
Вклонюся  низько  тату  й  мамі,
Їм  наша  пам’ять  –  вічний  храм,
-  За  все  вам  дякую,  кохані,
Онукам  пам’ять  передам…
Прошу,  як  можете,  пробачте,
В  житті  сказати  не  змогла…
А  вишня  білим  цвітом  плаче,
Де  мати  молода  ішла…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873675
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2020
автор: Світла(Світлана Імашева)