Пройшло довгих п'ять років
А я так й не спізнав
Це однокімнаття -
Пекло чи рай?
Це однокімнаття для тіла чи душі
І чи в моїх руках від нього ключі...
Життя впирається рогом у шафу - купе
У люстру впирається і у стіл
А та червона кофта в чорнім куті
Мов крапка на старті розмаху крил...
Вікно ніби андроїд - екран
В нім різнодумства ще більше ніж слів
Я визволяю свій замкнений стан
І виганяю його у світи...
Враз погляд неначе вулкан
І біль наче скажений кіт
Однокімнаття це не океан
Це просто божевільного світ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873698
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2020
автор: Андрій Толіч