Квітень
Квітнуть абрикоси в небо зірочками
білими, мов найтепліші мрії!
Сяють і сміються тими квіточками
віченьки, що гаснуть без надії!
Тими ж зірочками вишні і черешні
з тереном забрали в сонця хмари!
Думи в них співають у часи сердешні
під звучання милої гітари!
Квітне-квітне моє серце цим весняним садом,
поки його любість-буря не побила градом!
Мрію-мрію про казкові миті самотини,
у які мене щасливить тиша щогодини!
В'ються килимами рясту і фіалки
у лісах бажання незабутні!
З ними дивиною вечори і ранки
подарують почуттям майбутнє!
Дотиком ласкаво вітерець на серці
розбудив тюльпанами кохання!
Кольорами тими тоне у веселці
мій душевний світ на час мовчання!
Квітну-квітну почуттєво разом із весною,
поки дивом паленіє діва не зі мною!
Любо-любо відчувати щастя в самотині,
бо воно життям лиш раз дарується людині!
Віктор Цвіт 24.04.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873699
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2020
автор: Віктор Цвіт