А ніжний цвіт рожевий
На яблуні старезній
Метеликом тріпоче.
Хоч літ їй і багато
Та прагне не здаватись,
А квітувати хоче.
Яблуньки молоденькі
До неї, мов доненьки
За поміччю звертались.
Вона ж розповідала
Що бачила, що знала,
Їх мудрості навчала.
До яблуні-бабусі
Так ніжно пригорнувся
І пагінець тоненький.
Колись і він з роками
Теж яблунею стане
Та зацвіте рожево.
Тоді зможе згадати,
Як виросла з зернятка
І яблуні старої
Слухала колискову
Й тягла гілочки вгору,
Тепер яблучка родить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873763
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський