Я йшла собі
І слухала Весну...
Колючу,
не люб'язну
Вітродуйну,
По- новому,
Не любу й гомінку,
І не веселу,
Сміхом
Не осЯйну...
Не чуються
І гомони пташок,
Які цвірінькають,
Стрекочуть,чи
Туркочуть...
Де ділися дзижчання
Комашок,
Які дзижчать
І крильцями
Тріпочуть???
Не чуються
ЦвіркУни- горобці,
Що зграями
З кущів перелітають...
І ластівок не
Бачу,молодців,
Що гнізда мостять,
Під балкон
Літають...
Лиш чути
Ворог- вітер
У степу
І видно :хмара
Темна -
синь закрила...
О,Весно,
Допиши свою
Журну
Строфу -
Терпіти все це
Всім...просто
Не сила...
Перепиши,
І знов
Переспівай!
Переродись,
Ввійди в
Мажорні
Нотки!
По- новому,
Воскресни,
Не приснись!
Явись не тільки
В фентезі поетки!
Щоб всі
Ішли...і слухали
Весну...
Веселу,чародійну,
І люб'язну!
Красиву,гомінку
І осяйну!
Любовну,ніжну,
Світло-неосяжну!
26.04.2020р.
В.Мала
/Цвітінню Весни карантин не заважає.
Світлина з міського сайту Дніпра /
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873771
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2020
автор: Валентина Мала