Стрічки мережив павутиння
Будують замки в моїх снах
І піднімають й опускають
Мене на зоряних мостах.
Місяць малює пером ночі
Узори дивні і складні
І світлим променем лишає
Своє мистецтво на вікні.
Дорога стелиться далеко
І оминає біду й лихо,
І крізь незвідані простори
Мене приводить в гавань тиху.
Там гарно, світло і привітно,
І водоспадом б'є життя.
Він забирає зло й тривоги -
Відносить їх у небуття.
У снах так затишно і тихо й
Мене гойдають хвилі їх.
Цвітуть ромашки, пахне жито
І чую я дитячий сміх.
Я забуваю в снах тривоги,
Відпочиваю від турбот.
Спокійно, тихо й невпинно
Горить ліхтар моїх думок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873904
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2020
автор: Galuna_maluna