Дозволю собі

Я  собі  дозволю  помилятись  –
Бо  людей  немає  без  гріха.
Темних  плям  у  кожного  багато,
До  спокус  життєвий  шлях  штовхав  .

Тож  звільнюся  від  стереотипів  –
Мої  вірші  мають  безліч  тем…
Замилуюсь  снігом  –  щойно  випав,
 Хай  у  римах  сріблом  проросте.

Забажаю  мріями,  що  треба  –
Миру  всім,  здоров’я  –  без  ціни.
Музу  віршам  –  хай  летить,  мов  лебідь!
Мрії  –  щирі...  збудуться  вони!

Гіркоту  не  буду  я  сприймати,
Бо  життя  така  коротка  мить.
Хай  радіє  серце,  мов  дитя  те    –
А  роки?  Роки  вже  не  спинить  …

І  яким  Ви  темпом  не  іде́те  -
Швидко  мчить  життєвий  паротяг,
Не  журюся  я,  як  всі  поети,
Бо  ціную  кожну  мить  життя...



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873937
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2020
автор: Білоозерянська Чайка