У кожного своя правда і брехня своя.
Доводь своє, як лунає фальш, якщо не винен
У різних сферах, якщо ця правильність ‒ твоя,
Бо ніхто нікому та нічого не повинен.
Ніхто не має права на тебе лютувати
Без вагомих на те підстав.
Ніхто не вправі надто тебе контролювати:
Де ти, з ким ти, де, як ти встав.
Ніхто нікому та нічого не повинен ‒
У цьому й є істина проста,
Ані мільярд, ні тисячі, ні сотні гривень.
Хоч рахуй, хоч не рахуй до ста.
І кожен з нас живе, як може, мусить, хоче.
І кожен з нас може когось образити, комусь допомогти
І знає чи ні, на що він/вона наскоче,
Де може програти різко, а де ‒ видовищно перемогти.
Ніхто ж не повинен нікому та нічого.
Усі / не всі так борються за своє місце під сонцем.
Усі живуть у світі галасу німого.
І хтось щось робить спритно, а хтось спить над чи під віконцем.
25.04.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873976
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.04.2020
автор: Оля Тимошенко