Хочеться готики* – в поглядах, вишколі,
гострій – як гребінь гори—визначальності,
непотопання в бароковій пишності
присадкуватої орнаментальності.
Хочеться дзвінко-шпилястої цільності
і для досягнення – ступені, ступені...
Так, щоби сонце на вістрі крутилося,
хмари шапками чіплялись насуплені.
Хочеш не втіхи з солоними жартами,
сміхом, нічого в житті не міняючим,
вічним крутійством, невдалими стартами.
пісні солодкої голосом краючим;
не поринати в манливі красивості
й бувшу звитягу із чорною міткою,
раз уже долею жити судилося
з сірим ікластим поріддям за хвірткою.
Хочеться край цей з його чорноземами
видовжить в небо й до полиску висталить.
Він, що старими ув’язнений мемами,
як не замінить їх – вистоїть? вистоїть?
*архітект.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873993
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2020
автор: Вікторія Т.