Я так люблю простори ці безмежні.
Що подихом, чаруючи живе
і звуки неймовірні і бентежні,
Торкаючи до тонкощів мене
Як хочеться відчути і пірнути
В красу п"янку, що ніжно обійме
Та мови мелодійності почути
Творіння неймовірне і земне
Схопить красу і всю її вібрати,
Яка у світ чарівний поведе
Та нам всього звичайно не пізнати,
Лиш відобразить враження лице.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874009
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик