Весна. І дні такі, як і торік:
То сонце сяє, то дощі стукочуть,
То небо в хмарах і гуркоче грім,
То синь пречиста, коники сюркочуть,
І длубаються в деревній корі
Трудяги-дятли са́дові на втіху,
Лише народу менше надворі,
Свободи менше, гамору та сміху.
Виходять люди в масках із квартир
Лише, щоби собаку прогуляти.
Бузок цвіте і фіолетить шир –
Не бачать, хліб купили – і до хати.
Бо карантин. Бо світ поглинув страх,
Коронавірус вийшов із підпілля.
Сумують квіти й лави у дворах.
І плаче цвітом черешневе гілля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874050
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)