Останній спалах у житті,
Такий тривожний і такий жаданий.
Є лиш в останньому чутті,
Неначе Сонце, світлом сильним даний.
Останній спалах давно уже минув
Чи тільки починає десь горіти,
Мов вогник, у переливах спалахнув
Чи тільки починає там тремтіти.
Останній спалах, його уже не буде.
Він тільки тут лиш зараз є.
І тільки той, хто був, жив з ним не забуде,
Як полохливо серце б'є.
Останній спалах, і скільки сліз у ньому,
І скільки радості там водночас,
Відомий всім та непідвладний нікому.
Остання мить лише, його лиш час.
Останній спалах такий коштовний, невловимий
Летить кудись туди, у даль.
Його відтінок невичерпний та геть незримий
Покине десь тонку скрижаль.
21.10.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874097
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.04.2020
автор: Оля Тимошенко