В Українському Селі
ще багато є землі;
скрізь будинки, не палати. -
українські добрі хати.
У селі - худоби царство,
має назву - Господарство!
Млин і тин, і маслоробня -
вчора були, є сьогодні!
Льох, конюшня та комора -
для села завжди опора.
На веселому дворі,
мов вогонь, життя горить.
Що таке? Знов необачно
ще й побігли з двору качки;
але перші від бабусі
утекли колеги-гуси!
Птахи бігають чергою,
поки кіт сидить нудьгою.
Люди дуже рано встали,
працювати розпочали...
Сіно, дрова, знов робота,
у селі завжди турбота.
Щоб усі були здорові,
знов замукали корови;
свині хрокнули, забулись,
до калюжі повернулись.
А коли наснаги мало,
треба з'їсти хліб та сало!
Сало - серце України,
салом люди всі єдині!
Сів і півень на паркан,
і сидить мов істикан,
кукурікати не хоче,
закінчився час робочий.
Тітки-кури чогось ждуть,
раптом яйця відкладуть...
Притомились трохи бджоли,
діти знов пішли до школи.
сяє сонце, вітер віє,
так сільське життя радіє.
У селі своя є влада,
тобто обрана Сільрада.
Скаже добрі всім слова
тільки чинний Голова!
У селі робота - нерви:
фермери є, є і ферми.
Ох, до речі, заважка
праця дійсна і сільська!
Мов розпалене вугілля
у селі луна Весілля!
І Весілля так гримить,
що не знаешь, як і жить!
Ох, це наша Україна,
Батківщина нам єдина!
Україні міць дала
праця нашого Села!
Люди файні у селі -
волю, душу сберегли.
А у часу швидкий плин,
а Селу завжди Уклін!..
1 Травня 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874159
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 01.05.2020
автор: Holger Dolmetscher