Читаючи статтю: про жінок,
які терплять насильство в сім'ях
і мовчать про це,
написався цей вірш.
Залазиш живцем в домовину,
Шукаєш йому виправдання,
Відріж накінець пуповину
Насиллю, що тягнеться здавна.
В сімейних ілюзій руїнах
Не зійде нічого живого,
Затягне ще більше трясина
Тебе від любові і Бога.
Сліди в небеса затоптали
Всі зради і бійки… А морок
Збирає ці квіти печалі -
Нема порятунку.., скрізь холод.
Життя б’є у дзвони на сполох:
У серце «Рятуйсь!» посилає,
Щоб знищити, стерти у порох
Усе, що любові мішає.
У світ, що вирує довкола
Злети з попелища, як птаха!
Не вбити нікому й ніколи
У душу іржавого цвяха!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874179
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.05.2020
автор: Олеся Лісова