В житті переплітається небесне та земне.
Усі ці всесвіти пливуть поміж світів.
В'яжеться щось прикре й тьмяне чи радісне й ясне –
Усі ці злети та падіння між віків.
У цьому світі багато є переплетінь,
Багато є незнаного, німого.
І ми живемо між сутінками поколінь.
Так, деколи не хочеться нічого.
Переплетіння, скрізь є переплетіння,
Скрізь є барвисті радощі та сум.
І щось летить через довгі покоління:
М'які, ласкаві пестощі чи глум.
Переплетіння – воно лиш тут лиш зараз є.
Далі його уже не буде.
Хтось змінює невпинно життя стрімке своє.
А щось пам'ять, ні, не забуде.
Багато є переплетінь.
Багато є чогось незвичного, нового.
Десь сходяться і світло, й тінь
У пошуках відблиску незримого свого.
12.12.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874241
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2020
автор: Оля Тимошенко