Поза очі

Люди  люблять  говорити  поза  очі
Те,  що  вони  насправді  думають  про  людей.
Минають  дні,  минають  зоряні  ночі.
А  хтось  дивиться  у  даль  ясних,  палких  очей.

Одні  люди  геть  не  кажуть  правди  в  обличчя,
Інші  правильно  чинять,  роблячи  це.
Когось  захоплює  чиєсь  стрімке  величчя.
А  хтось  зважено  мислить  про  те,  про  це.

Є  люди,  які  не  говорять  всієї  правди,
На  щастя,  чи,  на  жаль.
Є  люди,  які  не  знають  кохання  чи  зради.
Якою  є  скрижаль?

Хтось  розповідає  щось  не  до  кінця.
Хтось  орудує  перекрученою  інформацією.
Словом  можна  прикувати  до  стільця.
А  хтось  пробігається  минулою  інновацією.

Хтось  реальність  перебільшує  для  чогось.
Хтось  плете  чутки,  плітки  та  сенсації.
Хтось  завжди  думає  про  всіх  чи  про  когось.
А  комусь  так  не  вистачає  пунктуації.

                                                                                                                                                                                                                                                                               16.08.2017

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874242
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2020
автор: Оля Тимошенко