Як візьму сопілоньку та гарно заграю,
Біля себе позитиву море назбираю
І збіжаться чарівниці,як квітки у полі,
Ось вже вийшов килимочок, а у ньому долі
Кожна доля особлива, грає, як сопілка,
Якщо всі зберуться поряд, вже життєва спілка,
Кольорові, ніби квіти, але зовсім різні,
Є чудові і чарівні, а є просто ніжні
А у деяких харизма виграє повсюди,
Ось чарівністю такою, милуються люди,
Так цікаво у житті - всі ми особливі,
Тож плекаймо, бережімо та будьмо щасливі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874264
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик