Дехто з друзів помітив мою тривалу відсутність в Клубі. Останнім часом на прохання кримськотатарських колег я робила переклади їхніх творів на українську з кримськототарської (з підрядника) та російської. Книгу своїх перекладів трьох поетес навіть вже встигла видати у видавництві "Твори", колективний збірник - 16 авторів (з них твори 6 прозаїків та поетів в ряді з ще 5-ма перекладачами - моя робота) готуються до друку упорядником. Сьогодні почну знайомити з творами поеток-сучасниць, що увійшли до моєї збірки перекладів. Отже:
Сеяре КОКЧЕ (м. Сімферополь)
Кримська земля…
Скільки бід їй знести довелося!
Скільки на ній
крові, поту і сліз пролилося!
Скільки татар
заховала навіки у лоно! –
Стала земля
від їх крові червона-червона.
Вже проросли
у багряному ґрунті дерева.
Недруг знайде
в цьому краї зупинку кінцеву.
Хто зазіхне
із чужинців на землі червоні,
без вороття
буде вічного сну у полоні.
Земле моя!
Хто питає, той відповідь знає.
Слід від чариків
роки на тобі не стирають.
Слід від пера
на папері їм теж не підвладний.
Час не стоїть
і, тим більш, не очікує задніх.
Світло попереду –
холод в Криму не володар.
В бік не зійде
на обочину справжній господар.
Прийде Весна
і з тієї жаданої миті
жовта тамга
загориться в небесній блакиті.
(переклад з кримськотатарської мови)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874279
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2020
автор: Галина_Литовченко