Таке щастя бути ра́зом,
Коли дарують цвіт каштани.
Поряд відчувати сильне крило,
Місяцем милуватися ночами.
Наче вчора між нами все було,
Вели нас зоряні стежини.
Мали ми одне лише добро,
Не чекали з півночі крижини.
В мить заморозила обох серця,
Час роз'єднав нас назавжди.
Недоспівана пісня до кінця,
Уявні успіхи на жаль перемогли.
Нехай завжди звучать пісні,
Мелодія прекрасна й вічна.
Матимуть зв'язки любовні, тісні,
Адже весна, що року квітне.
Бувають різні у долі почуття,
У когось в унісон серця заб'ються.
Холодні й теплі мають відчуття,
Усі закохані тепла доб'ються.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874388
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2020
автор: Валентина Ярошенко