А корабель так швидко мчить,
Вітрила надимає вітер,
В каютах вся команда спить,
А капітану лиш не спиться.
На капітанський йде місток,
Тримає руку за штурвалом.
На камбузі чаклує кок,
Готує морякам сніданок.
Нагодувавши смачно всіх,
Іде також відпочивати.
Як прийде корабель у порт,
Тоді до берега причалить.
Хвилями щоби не знесло,
Міцно тримавсь вночі та вранці,
То кине він на саме дно
Свій довгий та надійний...( якір).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874435
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський