Не соромтесь квіти дарувати
Рано-вранці ви своїй дружині.
Це ж бо вашим дітям – рідна мати
І в оселі вашій – берегиня.
Не соромтесь цілувать кохану,
Як зажура їй на очі ляже.
Пригорніть її, завжди жадану,
Доля вас любов’ю перев’яже.
Як прийдеться від свого порогу,
Вам іти у будні, чи у свято,
То світлину ви візьміть в дорогу,
Щоби нею душу зігрівати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874469
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2020
автор: Микола Нагорний