ще не машина
вже не людина
цей гріх – лавина
в крові крижини
в очах безодня
на серці пусто
навколо згодні
йти всохлим руслом_
>
вже не людина
ще не машина
за мить єдину
в кута вершині
цей сміх – тривога
ця щирість – маска
ця перемога
і є поразка_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874486
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2020
автор: Ки Ба 1