Усе це швидко сталося на початку:
Увесь цей Всесвіт спалахнув і нібито застигнув.
І вічність кладе на все свою печатку.
І простір весь свої кордони мов накреслить встигнув.
Початок. Він приніс добро і зло.
Він приніс усю цю миттєвість
І щось підняв, щось опустив на дно.
Він проніс усю цю чуттєвість.
Початок. Він був десь тут чи там, тепер його немає.
Тепер він зник у небутті.
І скільки ж він блукав нерозривно так, ніхто не знає,
Десь там, в незримому бутті.
Усе, що є, сталося на початку.
І ніщо вже більше не повториться.
І тиск кладе на все свою печатку.
Є дещо, що вже не відтвориться.
Початок. Початок. В усіх подіях, нотах, явищах він є
Так само, як і середина, і кінець.
Без тям, де ж він закінчиться навік, а де усе ще настає.
Десь там спіраль є закручених кілець.
27.08.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874504
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2020
автор: Оля Тимошенко