Спрагло все від посух, аж на серці щем,
Врешті розпишалась зелень під дощем -
Пашіють дерева, квіти та кущі...
Поцілунок неба - щедрії дощі.
Той не зрозуміє, хто не посадив,
Не чекав, зійшло щоб, землю не будив,
Хто не хвилювався про рівень води
І дивився в небо лиш вряди-годи...
А я щастя маю, бо ж я садівник -
Рясно вмитий небом мій малий квітник.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874699
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2020
автор: Vita V-D