Спить кабанчик на горісі.
Ослик звив гніздечко в лісі.
Корова в чорних мокасинах
Стрибала в небі по хмаринах.
Миша котика зловила.
Сіно взяло в руки вила
І давай людей складати,
На горище викидати.
В морі плаває ведмідь,
Лин на нього має хіть.
Буде ним він ласувати,
Як зима прийде до хати.
М’ята чай пила із чашки.
Хобот виріс у мурашки.
Сонце сипле дощ зі жмень –
Для засмаги гарний день.
Біг тюльпан по тротуарі.
Вітер їхав на «Феррарі».
А ведмідь на комарі
Покатався у дворі.
Їсть троянда галушки.
Родить яблука й грушки.
В чистім небі ліс висів.
Крокодил на квітку сів.
Їде річка на коні.
Риба виросла на пні.
Скрутилась хата у клубок.
Скотилась, наче колобок.
Має крила бегемот.
В морі плаває єнот.
На хмарині виріс ліс.
У гніздо літак заліз.
П’ять яєць за добу зніс.
Посинів у нього ніс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874724
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)