Нехай ніколи не приходить вітер

Нехай  ніколи  не  приходить  вітер,
Бо  він  у  очі  смуток  тільки  наганяє.
І  треба  щоб  негайно  хтось  це  витер,
Очі  не  живі,  сумні...це  дуже  набридає.

Нехай  одразу  сонце  сильно  світить,
На  ньому  швидко  сльози  висихають.
Ніхто  їх  навіть  не  помітить,
Бо  їх  проміння  швидко  витирають.

Нехай  він  краще  щастя  нам  задує,
А  сонце  наші  душі,  тіло  й  землю  гріє.
Наше  щастя  обіймає,  наніч  нас  цілує,
Буде  завжди  поруч  і  ночами  з  нами  мріє.
—Катрін✨

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874769
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2020
автор: Катрін Гарай