Ліси й поля і небо голубе…
Дивлюся і не можу надивитись.
Воно для мене все моє - святе,
Тут все життя хотілося б прожити.
На кручі тій, де унизу ріка,
А зверху явори стоять в задумі.
Заслухатися хочу солов’я,
І ту молитву, що у кожнім храмі.
Тут вишиванка в кожного своя,
Що серцю мила і така єдина,
Це моя гордість – це земля моя,
Що носить славне ім’я – Україна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874783
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2020
автор: Віталій Назарук