Руки мию, ходжу в масці.

Руки  мию,  ходжу  в  масці,
Не  опинитися  щоб  в  пасці
Нових  вірусів,  мікробів.
Що  приносять  нам  хвороби.

А  в  цей  час  -  всі  наші  блазні
Нам  незвичні  речі  радять...
А  вже  урвався  наш  терпець
Буде  владі  цій  -    кінець.

Інфікують  наші  мозки,
Брешуть  нагло,  навіть  жорстко...
А  є  вакцина  від  брехні,
Від  підступної  дурні?

Бо  це  є  зрада  проти  людства.
Як    зупинити  це  паскутство  ?
Тільки,  якщо  маєш  розум.
Тай  начхаєш  на  загрози.

Ходжу  в  масці,  руки  мию.
Ненавиджу  пандемію.
Непідвладний  істерії  
Бо  Життю  завжди  радію.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874801
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2020
автор: golden-get