За вікном трансформатор…
Трансформує життя…
Ділить рік на чотири частинки
Регулює напругу…,наші всі почуття
До природи, до влади, до жінки.
Ми у травень уже увійшли
Споглядаєм весняні картинки
Через чисте невидиме скло
Із нас влада здуває пилинки.
Не пускає на вулиці парки, сади…
Як розчулює це піклування…
Навіть сам президент до нас вряди-годи
Посилає оці співчутливі вітання.
Від полів, від лісів і озер…
Адже він як посланець від Бога…
Нісенітницю правда не довго молов
І в кінці ощасливив-буде вам допомога.
Під бурхливе «Ура!» …аж гойднулась Земля
Від того істеричного сміху
Трансформатор понизив напругу до тла
Адже маєм нову обіцянку як втіху.
Професійно працює…це видно здаля
Стільки років на сцені…не одну створив лігу
Йому байдуже грати …коміка, короля…
І чому у нас бідність,і чому у нас лихо.
Трансформатор гуде, іскрами вже стріля
Мабуть скоро і сам запалає
Україна терпляча…це козацька земля
Скільки будем так жити…
Ніхто толком не знає.
01.05.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874814
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2020
автор: wanatol