Негода коли за вікном вирувала -
Вона у обіймах Його засинала
в Його руках - Її щастя і спокій,
забула Вона про одинокість
Дощ коли лив, стояв стіною -
до Нього Вона пригорталась до болю
Він - Її безпечний пристанок,
теплом душі лікував Її рани
Вітер коли тужливо вив -
пошепки Він Їй "Люблю" говорив
Лиш там, де Він - Її справжній дім,
з Ним Її мрії дитячі живі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874911
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2020
автор: Vergissmeinnicht