Божий пророк

"Не  зважаючи  ж  Бог  на  часи  невідомости,  ось  тепер  усім  людям  наказує,  щоб  скрізь  каялися"  (Біблія,  Дії  19:30)

Болить  душа  пророка  за  народ
І  за  його  земнії  мандрування,  -
До  Бога  не  голосить:  "Мій  Господь",
А  у  собі  плекає  нарікання...

Болить  душа  пророка...  -  Молитви
Щодня  злітають  з  уст  в  висоти  неба.
Хоч  й  сил  бракує,  просить:  "Їм  прости,
Не  знають  що  Одного  їм  лиш  треба".

На  варті  цій  поставив  його  Бог.
Й  Свої  Слова  до  уст  його  вкладає,
Щоб  йдучий  світом,  між  земних  доріг
Спинивсь,  почув,  чи  себе  не  впізнає?

Бо  Слово  Боже  -  зеркало  душі.
На  жаль,  не  кожен  в  Нього  заглядає.
А  ти,  пророку,  чуєш,  не  мовчи,  -
Тебе  Господь  до  цього  закликає!

Хай  знає  люд,  між  ними  був  пророк
Із  Словом  Божим,  котре  не  вмирає.
...Народ  відкинув,  полюбив  порок...
Життя  іде.  "Покайтеся!"  -  лунає.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874969
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2020
автор: Лілія Мандзюк