То – в холод, то – в жар. Цю весну лихоманить.
Усі вікна відкрию – хоч вітер до хати впущу.
Він мені, наодинці, вірші зачитає напам'ять
Про те, як бузок трусить кучері після дощу;
Як там ніч поворожить на гущі у чашці,
А потім – запалить у небі далекі сигнальні вогні;
Як в полях синьооких десь тихо так плачуть ромашки,
Бо приснилися сни їм забуті та дуже сумні:
Як земля, що віками від лиха аж чорна,
Ховає солдатів у сонній високій траві;
Як безжальна війна перемелює душі на жорнах
І їх вітер несе, до вогнів, де всі знову живі.
08.05.2020 00:02
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875023
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2020
автор: Аліна Шевчук