Стука дощ вже по склу,
Залишає мінорнії ноти,
А зозуля в гаю
Все кує про життєвії роки
Проплива цілий світ,
А мінор не втрачає наснаги,
Відчуває політ
Та кидає недбалі поради
І подумаю хвильку іще,
Звісно сум та й йому посміхнуся,
Хоч мінор і вплива на усе
Та у ньому лише я зміцнюся
Тож, щоб щастя відчути,
Щоби так вже на повную силу,
У мінорі потрібно побути,
Щоби жить повноцінно й щасливо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875036
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик