ТВОЯ ВЙНА_________ЄВГЕНІЯ КОМАРОВА

Мало  знаю  я  про  твою  війну...
Ти  смалиш  і  вогник  ховає  рука,
Ти  мовчиш  весь  день  і  кричиш  зі  сну,
Спиш  на  спині  –  хрип  тишу  рве  нічну,
І  твоє  обличчя  торка́  стіну,
"Відстань!"  –    б'є  відсіч  різка́!...

Ти  ще  ТАМ,  війна  в  голові  –  жива!
Порожні  ріжки́  хоч,  і  фляг  не  набрав,
Злі,  мов  кулі,  їдко  свистять  слова
Та  зозуля  втупилась,  як  сова,
І  мовчить...І  вже  відросла  трава,
Де  снайпер  друга  дістав!...

Там  лиш  мертвий  зможе,  мов  пан,  піти  –  
На  суд  остаточний  для  нього  є  путь:  
І  поза́ду  спалено  всі  мости,
Й  наперед  всі  спалено  –  не  знайти,
Та  кудись  потрібно  іще  дійти  –  
Або  тебе  донесуть!..

Я  шепчу  тобі,  як  плеча  торкнусь  
Де  шрамів  нема  –  хай  не  жалять  вони:  
"Ти  додому,  дурнику,  вже  вернувсь,
І  ні  Бог  ні  чорт  не  візьмуть  –  клянусь!
Потерплю  я  ще  і  тебе  діждусь  –  
Поки́  не  при́йдеш  з  війни!

Оригінал

Что  могу  я  знать  о  твоей  войне?
Ты  куришь,  рукой  прикрывая  огонь,
ты  молчишь  весь  день  и  кричишь  во  сне,
и  хрипишь,  когда  лежишь  на  спине,
и  отворачиваешься  к  стене,
и  шипишь  сквозь  зубы  :  «Не  тронь!»

Ты  —  там,  ты  ещё  не  довоевал,
хоть  пусты  рожки,  и  фляжка  пуста.
Лишь  злые,  как  пули,  свистят  слова,
и  кукушка  пялится,  как  сова,
и  молчит...И  уже  отросла  трава
там,  где  снайпер  друга  достал.

Там  только  мёртвый  —  себе  господин,
ему  последний  остался  Суд.
И  все  мосты  сожжены  позади,
и  все  мосты  сожжены  впереди,
но  надо  куда-то  ещё  дойти  -
или  тебя  донесут.

И  я  шепчу,  уткнувшись  в  плечо
с  не  тронутой  шрамами  стороны  :
«Ты  дошёл!  Ты  в  укрытии,  дурачок!
Ни  Бог,  ни  чёрт  не  закрыли  твой  счёт...
А  я  потерплю,  подожду  ещё,
пока  ты  придёшь  с  войны».

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875087
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2020
автор: Юрій Шибинський