Як хочеться знов повернутись
в дитинство своє золоте.
Туди, де воно залишилось,
в волошках край поля цвіте.
Щодня тут ходило по травах,
то ж спробуй сліди відшукай.
І весело й дзвінко сміялось
в лугах, де ромашковий рай.
Дитинство моє босоноге
тут воду пило з джерела.
"Яке ж воно гарне на вроду!"-
шептала прозора вода.
Купалось в квітучому літі,
як з раночку бігло в лісок.
Там часто воно рахувало
зозулі дзвінкий голосок.
І запах суниць пам'ятає,
в них промені сонця ясні.
Дитинство моє ясночоле,
щасливі ж які твої дні...
Дитинство моє босоноге
тут воду пило з джерела.
"Яке ж воно гарне на вроду!"-
шептала прозора вода.
Як хочеться знов повернутись
в дитинство своє золоте.
Туди, де воно залишилось,
в волошках край поля цвіте.
Щодня тут ходило по травах,
то ж спробуй сліди відшукай.
І весело й дзвінко сміялось
в лугах, де ромашковий рай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875104
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2020
автор: Надія Башинська