А квіти червня - в травні зацвіли.
Ірисики і півники й ромашки.
свою історію нам переповіли
Червоні маки й васильочки-
завиграшки.
Іду я містом , в радості весни.
Заквітчані і парки, і будинки.
Та в мізках фраза -
-Ні,ніколи! Ні війні!
В уяві про минуле -ось картинка...
Війна застала і моїх батьків.
Що підлітками бачили страхіття...
В Германію погнати фріц хотів,
Не дочекавшись діток повноліття...
Ховались діти в скирдах, за селом,
Бабуся їсти-пити їм носила...
Вночі читала захисний псалом...
Щоб Бог і ангели від страти захистили...
Бабусю з дітьми - на степів пасат...
Село ж-то захватили кляті німці.
В будинку розмістився медсанбат-
Чого не перене́сли українці...
Другу бабусю німець геть забив,
Що від побоїв немічна померла-
Худобу забирав й таке зробив...
Їм світла пам"ять хай живе й воскресне!
Сьогодні ж йду і в радості весни
Заквітчані і парки, і будинки.
Та в мізках фраза -
-Ні,ніколи! Ні війні!
Перед очима ж глянь же -знов картинка...
А квіти червня - в травні зацвіли.
Ірисики і півники й ромашки.
свою історію нам переповіли
Червоні маки й васильочки-
завиграшки.
08.05.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875141
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2020
автор: Валентина Мала