Там, де колись було життя –
Тепер немає геть нікого.
Затихло вже серцебиття.
Немає жалості ні в кого.
Немає жалості, немає каяття.
Все знищили, пошматували та роздерли.
Вже все... назад уже не буде вороття.
З лиця Землі ось це життя навіки стерли.
Там, де були пейзажі дивних, барвистих сплетінь –
Лишилась лиш гнітюча пустота.
Там, де були затінки коштовних переплетінь –
Лишилась лиш тужлива дрімота.
Там, де колись блищало сузір'я краплин –
Тепер загрозлива посуха.
Там, де колись квітуче линув часоплин –
Нещадно віє завірюха.
Там, де колись було, шуміло життя –
Тепер так холодно, нікого немає.
Там, де колись гралося ясне чуття –
Земля так плаче, так болісно страждає.
02.07.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875246
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2020
автор: Оля Тимошенко