[color="#0055ff"][b][i]Він перейняв її під вечір,
Цвіли сади, пливли луги.
Ронили вишні цвіт на плечі,
Гойдались білі береги.
Пилося щастя до оскоми,
З небес летіло й пало ниць.
І довго гріли їх по тому
Іскринки сонячних зіниць.
Весна принадно підкорила
Сердець квітучий буревій.
У ньому
ніжність
оселилась
Від найтепліших рук її.
Стелилась ніч пˊянкою млою,
Тулились подихи до скронь.
Вона
навіки
молодою
Лишилась в памˊяті його.
[/i][/b][/color]
zagubleni-virshi@oj
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875249
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2020
автор: Олена Жежук