Станьмо воєдино

   Вподобав    і    маму,    й    тата
   лелека-пташина
   та    й    приніс    у    їхню    хату
   вже    п"ятого    сина.

   Не    спинитись    би    й    на    шостім
   лелечому    хисту,
   та    непрохано    "у    гості"
   вдерлися    фашисти.

   Довелось    надіти    тату
   й    старшому    синочку
   кликом    серця    й    військомату
   військову    сорочку.

   На    війну    пішли    обоє.
   І    невдовзі    тата
   не    минула    в    полі    бою
   куля    супостата.

   За    таку    нестерпну    втрату,
   за    вдОвую    маму
   гнав    Іванко    німця-ката
   до    його    Потсдаму.

   Та    добити    не    судилось
   катюги    Івану  --
   юне    серце    зупинилось
   від    тяжкої    рани.

   І    все    ж    ката    свою    зброю
   примусили    скласти
   справжні    лицарі,    герої  --
   месники-солдати.

   "Хенде    хохнув"    клятий    німець
   у    покорі    стягу,
   що    підняв    герой-армієць
   на    даху    рейхстагу.

   Так    скінчилась    епопея,
   де    за    сльози    мами
   пав    Берлін,    немов    Помпеї
   захльоснула    магма.

   А    що    ж    мати?    Неміч    Дусі
   по    війні    в    нестатках
   виплекати    у    розрусі
   діточок    без    татка.

   Втерши    сльози    бідна    мати
   кінчиком    хустини,
   віддала    своєму    брату
   найменшого    сина.

   За    таку    її    "відвагу"  --
   сУди-пересУди.
   Не    зверта    ж    вона    уваги
   що    там    кажуть    люди.

   Знала:    плакати    й    тужити  --
   така    її    доля.
   Хай    же    краще    буде    жити
   синок    її    Коля.

   Ото    й    став    маленький    Коля
   дядькові    за    сина,
   а    для    Колі    мама    Оля  --
   дядькова    дружина.

               ТАК    І    Є,    ЩО    ВІЙНИ    В    ШМАТТЯ
               РВУТЬ    ЛЮДСЬКІ    РОДИНИ!
               ТОЖ    БО,    ДРУЗІ,    СЕСТРИ,    БРАТТЯ,
               СТАНЬМО    ВОЄДИНО
               ПРОТИ    ЗЛА,    ВІЙНИ,    НАСИЛЛЯ,
               ПРОТИ    ДУШОГУБСТВА
               ЗА    ЛЮБОВ,    ДОБРО,    ВЕСІЛЛЯ
               І    ЗА    МИР    ДЛЯ    ЛЮДСТВА!

                                                                       9    травня    2005р.


                 ПРИМІТКА.    Рамка  для    коментарів
                                                   розмістилась  чомусь  нижче  
                                   звичайного  місця  розташування.
   

                             



     
   

































   



































   


















адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2020
автор: Микола Холодов