А мальви тихо понад тином,
Про щось із вітром гомоніли.
У капелюшках, так не винно,
Від його розповідей мліли.
Він пригортав, ласкав їх ніжно,
Про мандри їм розповідав...
Сніги на горах білосніжні,
Є десь потік гарячих лав.
Для мальв було усе цікаво,
Вони ж не бачили цього́.
Підноги їм стелились трави,
Вгорі блакитне полотно.
І ось він знов повів розмову,
Що бачив море, кораблі.
Країни є такі казкові
І фрукти з іншої землі.
Всміхались мальви і вслухались,
Цікаво їм було усе.
Вони б із вітром політали,
Та вітер їх не понесе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875351
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)