НАД РЕЙХСТАГОМ (1945)

То  не  прапор  сколихнувся  над  Рейхстагом  —
То  здригнулась  Божа,  розтривожна  тінь:
Ізранена,
простріляна,  
знекровлена…
То  —  бумеранг,  
в  чаші  вранішніх  мигтінь.

То  проснулась  пращурів  
прегнівна  помста
за  чуже  чобіття,  що  правотчий  лан
презавзято  так    топтало  
             й
біль  —  у  мирян,  
за  те,  
що    пройшовся  хижий  
долелам.


То  не  хмари  стрілись  грізно  над  Рейхстагом  —
То  язиців  посивілі  корогви.
Перемога  —  то  судилище  сил  вражих:  
за  зазіхання  —  
кара  
з  виш.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875356
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2020
автор: *SELENA*