[i]Черемха ронить білі квіти,
Мов гонить час.
І як же серцю не радіти –
Зустріла Вас.
Ви серед квіту зупинились,
Та все – дарма.
Гадала я, що все наснилось,
Бо Вас – нема…
Той рай черемховий розтане,
І сон мине.
А все ж повітря це весняне
На двох – одне.
Духмяні квіти ці по вітру -
Без вороття.
І хоч одне на двох повітря,
Та два життя..
Як розійшлися дві дороги –
Сади цвіли.
Та все ж щаслива я від того,
Що Ви – були…
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875394
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2020
автор: Білоозерянська Чайка