Наша зустріч-дарунок єднала споріднені душі.
У бурхливому вирі життя нам хотілося тиші.
У природній красі глибину споконвічну сотали,
А під магію світла у небо безкрає злітали.
Ми любов не шукали, та щастя ступило на ганок.
У перлинах росистих щодня зустрічали світанок.
Але доля в цей час вже писала чорнилом скрижалі
І чекали круки – нести вісті розлуки й печалі.
Всю даровану радість у ноти кохання вплітаю,
Бо я певна – без раю, любов у душі не вмирає!
Не побачиш ніколи, не звівши увись свої очі –
У мільярдах осяйних зірок – ніжну посмішку ночі.
Л.Г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875402
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2020
автор: Олеся Лісова