Вставай! Вставай! Йдемо на захід, сину!
Знайди своїй утомі трохи сил!
Там не ступали наші мокасини!
Там звір іще не звідав наших стріл!
Незаймана природа там не хвора,
там синє небо труситься від крил,
снігами голубими сяють гори,
і ранки аж видзвонюють від бджіл!
Вставай-но, сину! Чуєш – кличуть птиці?
Їм краще знати, де не дише зло!
А головне не те що блідолицих,
а й чорнодухих зроду не було!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875432
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2020
автор: rutzt