прийшов новий наказ про вбивство,
панове. ми вже там бували:
вбивали, різали, стріляли й мордували.
отож, джентельмени у чорному!
нас кличе до роботи наш забійний цех.
не брати, браття, до полону.
no quarter – що воно таке?
ага, нам тут не спати! ага, нема закону –
немає запитань. а завдання – слизьке!
нікого не жаліти, нікого не любити;
не шанувати гідности, а виявляти доблесть
нещадністю, хлопці! нам тут не жити.
га? так написано: жити, але не тут.
сьогодні працюємо вбивцями, тобто вогнем і мечем.
наказано карати смертю всіх жалюгідних нікчем,
що не злякаються: всіх, хто чинитиме опір,
чиї хребти не гнуться – написано – ламати.
кого? хребти. ох, ох! а що? у когось – ревматизм,
у когось – доктринерство, іржавий догматизм,
родина, втома, вдома – собаки, генерали,
й шахісти, що нікому ще не програвали.
ви, що провадите всі ваші ночі та дні
в обіймах віртуальної могили, –
вбивці! достатньо, щоб ваші дурні
голоси та обличчя і тепер не тремтіли.
знайте: ми можемо забрати ваші життя,
ми можемо взутися в ваше нове взуття,
можемо вам заспівати, чим тішиться боже дитя;
ми можемо вас залишити живими, але без сили.
сонце б'ється, як серце,
в хмарах сховався грім.
ми їдемо до перемоги
власним шляхом кривим.
ми – вершники армагеддонської бурі,
ми сіємо смерть, як пшоно.
ми отримали зброю богів,
ми хотіли її давно.
розумієте,
ми не маємо співчуття,
нашу лаву рихтують удари небесного молота.
наша пісня лунає, як бойове пророцтво.
ми не шукаємо вашого золота:
ми руйнуємо ваші життя,
і плануємо всім видавати про це
офіційне, як синій диплом, свідоцтво.
не намагайтеся нас втихомирити словом молитви.
можете лити сльози, але пролляєте й кров.
наш гнів – це не гнів божевільної несамовитої битви:
це щось, ніби складність перекладу:
це – молитва всіх молитов;
це – дика двоєдушна диявольська досада!
так, сам диявол звільнився
з ув'язнення, й перед веде.
чорт їде до слави, ми – його сила та влада.
хто, де й коли нас зупинить?
ніхто, ніколи, ніде.
цю пісню співатимуть наші нащадки,
коли підуть, наприклад, в туристичний похід,
і увечері біля багаття, латаючи вбогі манатки,
поминатимуть нашу славу, що освячує їхній рід.
сонце вже сіло. згасають і ваші надії.
милосердя не буде, ваш бог не помилує вас:
він приносить меча, як сказано; він аж тоді зрадіє,
коли всіх оспіває, оплаче, і помістить в іконостас.
що ж, ну, а ми – душогуби та вбивці,
ми вбиваємо вас і вві сні, і в бою,
і нехай ви згуртовані, мовби нестрижені вівці,
тим краще. я в кожному з вас прозерпіну свою впізнаю!
легендарні убивці, ми спокійно вбиваємо вас,
і, коли схочете, мовчки сидимо біля вашого ліжка,
поки ви помираєте. бідні, на все – своє місце й час!
про вашу смерть напише яка-небудь книжка.
а ми – більш ніхто, просто кажучи: вбивці.
ми тримаємо високо наші брудні прапори;
наша смерть, коли приходить, погладить по голівці,
та вигукне: тут кров! негайно прибери
за мотивами творів Motörhead
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875440
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2020
автор: Alisson