ОЙ У ПОЛІ ЖИТЕЧКО, ЖИТО…

Ой  у  полі  пшениченька  височенька,
там  працює  дівчинонька  молоденька.  
А  у  тої  дівчиноньки  два  відерця.
Дуже  мила  є  вона  для  мого  серця.

         Ой  у  полі  житечко,  жито...
         Веселечком  звито  ще.  Звито.
         Розцвіли  ще  й  маки  червоні.
         Знов  до  неї  я  піду  сьогодні.

Ой  у  полі  пшениченька  та  й  густенька,  
ой  яка  ж  та  дівчинонька  та  й  гарненька.
Біле  личко,  чорні  брови,  як  шнурочки.
Гомоніли  ми  до  раночку  в  садочку.

         Ой  у  полі  житечко,  жито...
         Веселечком  звито  ще.  Звито.
         Розцвіли  ще  й  маки  червоні.
         Знов  до  неї  я  піду  сьогодні.

Ой  у  полі  пшениченька  в  колосочку,
посидів  я  вчора  з  нею  в  холодочку.
А  у  тої  дівчиноньки  гарні  й  щічки.
То  ж  підем  гуляти  з  нею  ще  й  до  річки.

         Ой  у  полі  житечко,  жито...
         Веселечком  звито  ще.  Звито.
         Розцвіли  ще  й  маки  червоні.
         Знов  до  неї  я  піду  сьогодні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2020
автор: Надія Башинська