Світлій пам’яті Сухенко Галини Петрівни
05.03.1943 – 04.04.2020
Некролог
Народна освіта Згурівщини понесла непоправну втрату – пішла з життя наша колега, багаторічний працівник Згурівськго Райвно, чарівна жінка, турботлива мама, ласкава бабуся трьох внуків, наша землячка Сухенко Галина Петрівна. Не хочеться йняти віри в це, але від цього нікуди не дінешся. Хочеться пам’ятати її такою, якою вона була в житті – красивою, чарівною, життєрадісною, оптимістичною. І нехай вона залишиться в нашій пам’яті такою ж назавжди. На честь її п’ятдесятиріччя.
Пройшли роки гучною чередою
І слід від них ще мріє в далині.
В путі стрічалися із радістю й з бідою,
Були, як водиться, веселі і сумні.
Вже за плечима більше пів століття!
Шалений був завихрений цей час…
Зізнаймось на наше повноліття:
Ох, як змінив усіх він нас.
Згадаємо буремний 43-й:
Вже відгули бої за Сталінград,
Полегшено зітхнула вся планета –
Звернули голову фашистові назад!
В подружжя Ольги і Петра Сухенків,
Що в мальовничім Красному жили,
Знайшлася донечка маленька і рідненька,
Галинкою дівчатко нарекли.
Зростає дівчинка, позаду в Краснім школа,
Скінчила з успіхом і Згурівську СШ,
Могла би мати артистичну долю,
Та в педагоги рвалася душа.
Пройшлась вона по розділових знаках,
Узнала – множина чи однина,
І ось КДПІ – студенточка літфаку.
Так починалась юності весна.
Весна – красна! Чудесна пора року,
Стебло і квіточка до сонечка зрина.
Екзамени, конспекти та уроки
І Галя стає гарна, як весна.
Красиве личко, як шнурочок брівки,
Учителя-філолога диплом –
З таким багатством їде в Пугачівку,
Є на Черкащині таке собі село.
Педради, збори, зошити, уроки –
Активності і праці ореол.
У Пугачівці не пройшло і року –
Її з Черкас помітив комсомол.
… І знов учительство в Шевченківському краї,
І ранить її в серце Купідон,
Синка Володю після цього має
І з ним вертає в Згурівській район.
СШ Аркадіївки, Згурівська серденя,
Біжать роки, як кадри у кіно.
Знання її – енциклопедні,
Вже 10 літ працює у райвно.
Уже Володя взяв собі Світлану,
Княгиня Ольга – внучка підроста,
Уже Петрівна має славу й шану
Та не беруть її літа.
І хай зачіска в неї срібно-сива,
А ми їй зичимо здоров’я і тепла.
Хай завжди буде ніжна і красива,
Щоб довгий вік у щасті прожила.
Нехай цвітуть троянди і калина,
Нехай Ваш рід поповнять козаки,
Хай внукам буде вільна Україна!
Директори, райвно і земляки.
Глибоко сумуємо з приводу відходу в потойбіччя шановної Сухенко Галини Петрівни і висловлюємо щире співчуття рідним покійної.
Від імені жителів села Красного, Володимир Новосільський.
(Газета Панорама за 10 квітня 2020 року)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875554
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2020
автор: САВИЧ